Відвідування «фінської лазні» може бути не лише приємним, а й корисним для здоров’я заняттям. Серед іншого може знижуватися ризик розвитку серцево-судинних та нейродегенеративних захворювань, хвороб дихальної системи, таких як грип та бронхіальна астма, а також головний біль та біль у суглобах. Все це зменшує ризик смерті та покращує якість життя не менше, ніж регулярні заняття ходьбою. Про це свідчать результати фінського огляду літератури, опублікованого у журналі Mayo Clinic Proceedings 31 липня 2018 року. До нього включалися спостережні, рандомізовані та нерандомізовані контрольовані дослідження традиційної сауни у Фінляндії, доступні у базах MEDLINE та EMBASE, та опубліковані до 24 лютого 2018 року.
Якщо у вас є бажання збудувати власну сауну, радимо звернутись вам до фахівців компанії Suomisauna. Вони займаються будівництвом саун та лазень під ключ, починаючи від створення проєкту, закінчуючи всіма оздоблювальними роботами. Детальніше за посиланням https://suomisauna.com.ua/
В одному з описаних досліджень, у тих, хто відвідував лазню 4-7 разів на тиждень, у 3 рази рідше траплявся геморагічний інсульт (відношення ризиків (ОР) 0,33, 95% довірчий інтервал (ДІ), 0,07-1, 51), ніж серед осіб, що парилися лише один раз на тиждень. В іншому дослідженні 4-7 відвідувань порівняно з 1 відвідуванням на тиждень знижували ризик розвитку деменції (ОР 0,34, 95% ДІ 0,16-0,71) та хвороби Альцгеймера (ОР 0,35, 95% ДІ, 0,14) -0,90). Крім того, перебування в парилці по 19 хвилин і більше знижувало ризик раптової серцевої смерті (ОР 0,48, 95% ДІ 0,31-0,75) та смерті від усіх причин (ОР 0,83, 95% ДІ 0,87 -1,20), порівняно з 11-хвилинним перебуванням.
Інші дослідження показали зниження систолічного та діастолічного артеріального тиску після одного півгодинного перебування у парилці, причому в одному довгостроковому проспективному дослідженні ризик розвитку артеріальної гіпертензії знижувався на 47%. Однак автори попереджали, що необхідне підтвердження цього ефекту у рандомізованих клінічних дослідженнях.
Серед механізмів, які можуть призводити до цих ефектів, вказується покращення функції ендотелію, зниження рівня окислювального стресу, зниження рівня запалення, зміна функціонального стану автономної нервової системи, зміна рівня передсердного натрійуретичного пептиду та рівня ліпідів, зниження жорсткості артерій та зменшення товщини інтимі-меду.
Автори припускають, що поєднання фізичної активності та сауни буде ще ефективнішим у підтримці здоров’я. Проте, більшість доказів полягає в поліпшенні непрямих показників (жорсткості артерій, рівні біохімічних маркерів крові, товщини стінки артерій), у зв’язку з чим необхідні додаткові клінічні дані.
Перебування в сауні не тільки корисне, а й досить безпечне. Зареєстровано кілька випадків раптової смерті осіб, які відвідували сауну в стані алкогольного сп’яніння, однак у цьому винен більше алкоголь, ніж перегрів у лазні. Ризикованим може бути швидкий вихід із парилки на мороз у пацієнтів із нещодавнім інфарктом міокарда. Сауна також протипоказана при нестабільній стенокардії, неконтрольованій артеріальній гіпертенції, серцевій недостатності та тяжкому аортальному стенозі. Інші можливі протипоказання включають інфекційні чи запальні стани, підвищення температури тіла, синці на шкірі, гострий дерматит. Згідно з наданими даними, лазня безпечна для пацієнтів зі стабільною стенокардією та постінфарктним кардіосклерозом.
Зазвичай температура у фінській сауні становить 80 – 100°C (176 – 212°F), відносна вологість – 10-20%. Лазню зазвичай відвідують 1 раз на тиждень, причому в парилці зазвичай проводять 5-20 хвилин, потім роблять перерву при кімнатній температурі, заходячи в парилку 2-3 рази за відвідування.
Тож на підставі наявних даних робиться висновок, що відвідування сауни є корисним і може мати терапевтичний потенціал, особливо серед людей, яким важко виконувати фізичні вправи.
