Вагінальний мікоз – симптоми, лікування і профілактика дріжджових інфекцій

Мікоз піхви, також відомий як вагінальний кандидоз або бактеріальний (дріжджовий) вагіноз, є однією з найбільш поширених інфекцій інтимних органів жінки. Це також єдина грибкова інфекція яка може передаватися статевим шляхом.

Що таке вагінальний кандидоз

Вагінальний мікоз є дуже поширеним захворюванням. 75 відсотків жінок одного разу зазнавали грибкових інфекцій інтимного середовища. Як мінімум у 50-ти відсотків були рецидиви. На слизових оболонках, особливо на вході в піхву, з’являються білуваті відкладення, почервоніння і припухлість, що супроводжуються стійким свербінням та виділеннями.

У жінок завжди є виділення з піхви, це і є кандидоз піхви?

Ні. Якщо виділення зі статевих шляхів молочні або прозорі, без запаху і слизькі на дотик, вони є ознакою здоров’я і елементом фізіології жінки. Колір і консистенція вагінальних виділень варіюється в залежності від фази місячного циклу.

На першому етапі циклу, до 8-го дня, у більшості жінок спостерігається сухість піхви. Під час овуляції виділення безбарвні і тягучі, вони захищають сперму від кислого середовища статевих шляхів. В кінці циклу, в так званій лютеїновій фазі, аж до початку менструації, слиз буде густий і грудкуватий, що служить для захисту піхви від патогенних мікробів. Однак, якщо виділення набувають жовтий або зелений відтінок і мають інтенсивний, часто рибний запах, це вказує на бактеріальну інфекцію.

Діагностика і лукування вагінального кандидозу

При вагінальному мікозі змін рН може не відбувається, рН в нормі нижче 4,5. Позитивні культури Candida без клінічних симптомів не є показаннями для початку лікування, тому що Candida albicans присутній в піхві кожної п’ятої жінки дітородного віку. Тому, щоб підтвердити діагноз, лікар повинен провести мікроскопічне дослідження вагінального секрету і взяти матеріал для мікологічного дослідження.

Після розпізнавання вагінальних дріжджів він призначить протигрибкові препарати у вигляді таблеток, вагінальних кремів або свічок. Тривалість терапії, в залежності від використовуваного препарату, варіюється від одного дня до двох тижнів. У деяких випадках застосовується пероральне лікування.

Зверніть увагу! Ваш партнер повинен також піти до лікаря. Лікування кандидозу у обох є основною умовою запобігання рецидиву захворювання. У разі повторних грибкових інфекцій варто обмежити споживання цукру і вибирати продукти багаті вітамінами і мікроелементами.

ДОТРИМАННЯ КІЛЬКОХ ПРОСТИХ ПОКАЗАНЬ МОЖЕ ЗМЕНШИТИ РИЗИК ЗАРАЖЕННЯ:

• • обмежте кількість статевих партнерів (чим менше партнерів, тим нижче ризик зараження);
  • уникайте використання вагінальних змазок, тому що це може вплинути на руйнування природної бактеріальної флори;
  • не використовуйте інтимні дезодоранти або ароматизовані гігієнічні прокладки;.
  • при митті використовуйте невелику кількість спеціально розроблених для цієї мети рідин з pH 5,5. Вони захищають від виникнення запалення і в той же час підтримують оптимальний рівень pH, вологість і жирність шкіри і слизових оболонок. Для додаткового захисту можна використовувати препарати з додаванням молочної кислоти;
  • ретельно митися (два рази на день) і висушити інтимні місця після купання;
  • не використовуйте мило, яке використовується для миття рук або всього тіла;
  • уникайте довгого прийняття ванн.

Якщо у вас з’явилася інфекція – зверніться до свого гінеколога. Він зробить всі необхідні дослідження і призначить найоптимальніше лікування що підходить саме для вас.