«Лікування» содою і перекисом водню вже можна вважати інтернет-мемом: безглузді рецепти «чудодійних» засобів заполонили інтернет. Можливо, ви здивуєтеся, але на жаль, чимало людей досі трапляються на вудку вірусної інформації і вірять, що сода і перекис і правда можуть їх вилікувати. Чим небезпечне таке самолікування за інструкціями з неперевірених джерел в інтернеті, докладно пояснив кандидат медичних наук, лікар-терапевт Єгор Макаров. До яких трагічних наслідків веде неправильне застосування соди та перекису — в нашому матеріалі.
Сода: небезпечна для нирок і серця
Що обіцяють: найчастіше в інтернеті зустрічаються пропозиції застосовувати харчову соду для лікування захворювань шлунка і стравоходу: гастрит, виразкова хвороба, езофагіт. Пояснюється це, як правило, хімічними властивостями — здатністю до легування середовища, і, як наслідок, зниження рівня кислотності (зміни pH).
Насправді цю речовину слід використовувати лише в кулінарії.
4 причини, чому не можна «лікуватися» содою:
— використовувати соду для нейтралізації шлункової кислоти можна у вкрай рідкісних випадках, якщо ви перебуваєте, наприклад, в горах, далеко від цивілізації, і під рукою немає антацидних препаратів, які справляються швидко і безпечно з цією проблемою (Ренні, Маалокс, Фосфалюгель тощо). У крайньому випадку ви можете використовувати лужну мінеральну воду (Боржомі, Джермук тощо);
— впливати на рівень pH крові категорично забороняється, цим можуть займатися тільки лікарі у відділеннях реанімації та стаціонарах.
— використовувати соду як засіб від печії небезпечно, по-перше, це вирішення проблеми максимум на 30 хвилин, далі слідує феномен «рикошету», кислотність через годину після використання соди значно збільшується, тому що утворилася вуглекислота яка активно подразнює слизову оболонку шлунка. По-друге, печія з частотою один раз в тиждень вже є симптомом гастроезофагіальної рефлюксної хвороби, а в неї вже свій алгоритм діагностики і лікування, туди не входить ні сода, ні часом навіть антациди;
— певна кількість розчину соди потрапляє в кров, змінюючи її кислотність, що загрожує проблемами з нирками, згортанням крові і серцево-судинною системою. У свій час був запропонований термін «Хронічний метаболічний алкалоз», що розвивається у хворих виразковою хворобою внаслідок тривалого прийому у великих кількостях лугів і молока, також він відомий як синдром Бернетта, або молочно-лужний синдром. Він проявляється загальною слабкістю, зниженням апетиту з відразою до молочної їжі, нудотою і блювотою, загальмованістю, апатією, шкірним свербежем, у важких випадках — атаксією, відкладенням солей кальцію в тканинах (часто у кон’юнктиві та рогівці), а також в канальцях нирок, що призводить до поступового розвитку ниркової недостатності.
Перекис водню (H2O2): смертельно небезпечно
